Сеанс Міського Сканування — експериментальне бієнале для нового погляду на міські простори з перспективи архітектури, урбаністики й мистецтва. Учасники(-ці) сканують простір міста відповідно до теми, пропонують і втілюють ідеї якісних змін. Мета події, зокрема, в тому, щоб закріпити практику думати про місто, село, район — середовище, в якому живеш. Із цього фестивалю розпочався МЕТАЛАБ, багато напрямів нашої роботи й тем, які ми продовжуємо досліджувати та розвивати.

У серпні 2017 відбувся перший фестиваль із темою «vol.1 Рольові Моделі». Куратори — тандем METASITU — знані в архітектурних колах спеціалісти, що розробляють інноваційні урбаністичні стратегії, систематизують знання про інтеграцію людини в міський простір. METASITU розвивають концепцію ECUMENOPOLIS — поступового перетворення світу в одне місто.

ВОРКШОПИ

Ідея «vol.1 Рольові Моделі» — проаналізувати простір Івано-Франківська, визначити питомі практики для цього міста і задуматися, як вони працюють і як через них взаємодіють люди в місті. Такий аналіз — основа для того, щоб втілювати свідомі й корисні проєкти, а не бездумно копіювати їх з Європи чи інших країн світу. Упродовж фестивалю відбувалися 12 тематичних воркшопів різної тривалості на окремих локаціях. Кожен воркшоп мав своїх лідерів й ідею.

#1: Залізничні Музичні

Лідер(к)и локації — музикант(к)и Яна Шпачинська (Zapaska), Михайло Якимчук (Гоца-Драла) із Кам’янця-Подільського. Вони досліджували і повертали життя на територію старої залізничної станції за допомогою музики. Три дні навчальних сеансів завершились спільним джемом.

#2: Метеожиття

Лідер(к)и локації — Анна Доброва і Дмитро Ісаєв. Ідея архітектурної студії полягала в тому, щоб проаналізувати, як метеоявища впливають на стан людей і їхнє бажання проводити час на вулиці. Поглянувши на метеожиття франківців під іншим кутом, учасники(-ці) разом збудували прототип інсталяцій, які взаємодіють з погодою.

#3: Натура-Кемп

Сейзла Фернандес із Більбао запропонувала проєктувати не зі звичних офісів чи коворкінгів, а прямо на об’єкті. Так на території Німецького озера виник мистецький табір, учасники якого досліджували місце і взаємодіяли з мешканцями під час розробки свого проєкту.

#4: ДНК руху

Сергій Погребиський на території арт-простору шовкографії BUKVICA запропонував учасникам досліджувати тему руху з допомогою різних графічних технік і на завершення фестивалю створити фінальну картину теми.

#5: Scan If You Can

Роман Сах і Констянтин Кучабський запропонували просканувати місто в пошуках непоміченого спадку, щоб створити віртуальну експозицію об’єктів, які не отримали статусу «пам’ятки архітектури».

#6: Сад галицької комуни / Український архіпелаг

Марта Ферретті, Франческо Кампаньярі з Італії приїхали на фестиваль з ідеєю створити в Івано-Франківську комунальний сад. Учасники(-ці) пройдуть усі етапи проєктування — від дослідження локації і вибору рослин до втілення простору.

#7: Міський божевільний

Богдан Волинський, Валерія Агафонова запропонували учасникам і учасницям воркшопу спробувати попрацювати з просторами самостійно, щоб змінити принципи свого сприйняття і побачити силу роботи локальних ініціатив.

#8: Промприлад: як це працює

Воркшоп Марічки Семененко — про пошук способів поєднати досвід заводського минулого та ідей майбутнього. Учасники шукатимуть відповідь на запитання, як зробити так, щоб завод залишився заводом, але набув сучасних сенсів?

#9: Франківськ Злітає

Анна Балаж розробила несподіваний і креативний формат дослідження території Івано-Франківського аеропорту. Робоча група провела серію досліджень, які завершилися перформансом і колективною публікацією.

#10: Три Двори

Марта Гладка запропонувала групі учасників і учасниць попрацювати з трьома двориками в Івано-Франківську — вийти за межі формального прибирання й об’єднати мешканців(-ок) спільним мініпроєктом.

#11: Больові Мотелі

Олександр Сушинський і Леонід Троценко курували інсталяцію, присвячену темі імітації в повсякденні, перевантаженому медіа-трафіком. До процесу створення могли долучатися всі охочі.

#12: Ревізія

Наталка Довга була лідеркою воркшопу, ідея якого — переосмислити сприйняття закинутих просторів (як нецінних і вже використаних) і створити каталог, водночас проаналізувавши причини занепаду. Такий початок взаємодії має на меті привернути увагу до цих локацій і запустити процеси ревіталізації.

Важливо, що всі Сеанси Міського Сканування мають довгостроковий вплив. Результати експериментів і досліджень стали імпульсами для сталого розвитку міста й регіону, і залишаються актуальними темами, з якими працює команда МЕТАЛАБ.