СЕАНС МІСЬКОГО СКАНУВАННЯ 2021 — ВКОРІНЕННЯ

Сеанс Міського Сканування — це експериментальний фестиваль, упродовж якого учасники осмислюють міський простір, на певні теми й створюють ідеї якісних змін у сферах архітектури, урбаністики, мистецтва та інших форм взаємодії людини й міста. Результати подій стали імпульсами для змін у просторі міста і продовжують бути у фокусі роботи команди МЕТАЛАБ.

ТЕМА: МІСЬКА ЕКОНОМІКА, СПІЛЬНОТИ, СТАЛІСТЬ

ФОРМАТ: дослідження, подія, освіта, публікація, просторова стратегія

КОЛИ ВІДБУВАВСЯ: 2021

ДОТИЧНІ ПРОЄКТИ: ПОЛЕ, Сеанс Міського Сканування 2019, Сеанс Міського Сканування 2017

КУРАТОРИ: МЕТАЛАБ та Інша Освіта

ПАРТНЕРИ: Тепле Місто, Відкритий цех «Парасолька», Інша Освіта, Тбіліське Архітектурне Бієнале за підтримки УКФ і Креативної Європи

ФБ СТОРІНКА

Сеанс Міського Сканування — експериментальне бієнале для нового погляду на міські простори з перспективи архітектури, урбаністики й мистецтва. Учасники(-ці) отримують можливість осмислити простір міста відповідно до певної теми й запропонувати і втілити ідеї якісних змін. Мета події, зокрема, в тому, щоб закріпити практику думати про місто, село, район — середовище, в якому живеш. Важливо, що всі Сеанси міського сканування мають довгостроковий вплив. Результати експериментів і досліджень стали імпульсами для сталого розвитку міста й регіону, і залишаються актуальними темами, з якими працює команда МЕТАЛАБ.


У 2021 році, під час пандемії COVID-19, відбувся повільний фестиваль з темою ВКОРІНЕННЯ / ROOTING. Він став відповіддю на виклики хвороби й карантину, які спонукали всіх переосмислити цінність децентралізації, локальних ресурсів та життя «на периферії». У творенні цього фестивалю ми об’єдналися з місцевими організаціями — Інша Освіта, Деталізація та Тепле Місто.


«Коріння мають не тільки рослини. Люди, організації, громади, міста й цілі країни є живими організмами. Вони розвиваються, живляться енергією і ресурсами від своєї основи — кореневої системи. Коріння – це наша сила. Коли все завмирає і зникає, залишається тільки коріння, з якого пізніше знову проростає життя.


Кожне місто ніби має свій тип кореневої системи. У Франківська він схожий на ризому. Немає чіткої ієрархії, одного стрижня, від якого залежить розвиток цілого. Є спільний організм з неоднорідних, множинних ідей, які завжди переплітаються у щось єдине. Коріння ризоми — це розгалужена система окремих елементів, які підтримують постійний зв’язок. Через це вони здатні далеко комунікувати, пристосовуватися до будь-яких викликів існування. Така структура дозволяє існувати усьому корінню як спільному організму, так і безболісно відділятись й існувати, як окремі частини.»

Особливість кореневої системи Івано-Франківська — стійкість. Адже ІФ — місто міцних соціальних зв’язків і співтворення, де люди разом формують поживне середовище, шукають ресурси, що впоратися з викликами й підтримують одне одного. У таких обставинах навіть якщо частина системи ослаблена і їй не вистачає поживних речовин, інша підживлює її. Тож люди можуть розвиватися самі й спонукати до розвитку інших.


«Змушені» залишатися вдома чи повернутися додому з більших міст, ми почали переоцінювати можливості периферії як більш доступного, соціального та екологічного життя й бачити в них привілей. А оскільки Івано-Франківськ — добре підживлений ґрунт, у якому все нове легко приживається, а те, що зростає, — роками міцніє і дає добрий врожай. Навіть у несприятливий сезон — часи кризи. Тож упродовж фестивалю ми зосередилися на тому, щоб дослідити власну вкоріненість і знайти нові способи живитися від місця, де ми є, вивчати його і віддавати отриманий ресурс. І так створюючи спільне, творити самих себе.


Формат фестивалю поєднав серію офлайн і гібридних мікрозаходів, хелдлайнерами яких стали містяни і локальні спільноти. Ми зосередилися на темах локалізації, екологічності й справедливості — одне до одного, до природи, до себе. Ми досліджували і практикували підходи кругової економіки в творенні громадських просторів, майстрували в просторах мейкерспейсу ідеї та продукти для трансформації міста та його спільнот, апробовували моделі художнього виробництва. У художніх колективах і на віддаленій резиденції ми досліджували зв’язки між тілом і довкіллям та шукали шляхи неієрархічної взаємодії всередині них (теорія антропоцену).


Події фестивалю:
  • Резиденції на «Парасольці» — резиденти втілювали свої проєкти на базі мейкерспейсу впродовж місяця.
  • Майстерні — школа кераміки, курси деревообробки, металообробки, експериментальна лабораторія з переробки пластику, де можна було навчитися працювати з різними матеріалами навіть за один або декілька вечорів.
  • Дворик для цеху — дизайн та будівництво поп-ап простору біля «Парасольки» разом із командою Тбіліського архітектурного бієнале.
  • Ремонтне Кафе — вихідні з барахолкою та доступом до всіх майстерень «Парасольки», де люди могли полагодити свої речі.
  • Лабораторія «Продукт для Міста» — експериментальна урбаністична лабораторія з дизайну громадських просторів за принципами кругової економіки з британськими партнерами 00 та Studio Weave.
  • Осінній ярмарок FAIR FAIR vol.2 — зустріч із місцевими виробниками, винахідниками, майстрами, митцями й музикантами, які навчали своїх вмінь охочи

Події фестивалю об’єднали відвідувачів та відвідувачок, дали можливостей навчитися новому й якісно проводити час навіть в умовах, що на перший погляд лише обмежують.